Приклади альтернативних підходів ведення господарства

У партнерстві з ФГ «Широкоступ» Syngenta реалізує низку проектів для втілення сталого розвитку в сільському господарстві у рамках глобальної програми The Good Growth Plan («План успішного зростання»). Про це повідомляє Agroexpert.

Компанія націлена на впровадження інноваційних підходів ведення сільського господарства. Це не лише вдосконалення існуючих технологій вирощування с.-г. культур, а також пошук ефективних рішень для вирішення проблем екологічної, соціальної й економічної сфер. Такі підходи реалізують у трьох напрямах:

Інноваційна діяльність задля суспільства і природи — розробка нових продуктівіз урахуванням принципів сталості.

Продовження роботи зі зниження залишкового вмісту ЗЗР у сільськогосподарській продукції та навколишньому середовищі. 

Інвестиції у розробку сталих рішень для збереження довкілля. Для цього Syngenta має намір співпрацювати з сільгоспвиробниками, науковцями та захисниками навколишнього середовища з метою проведення досліджень і розробки сталих рішень, й відкрито публікуватиме інформацію про хід інвестиційної діяльності та її результати.

У спільному проекті з ФГ «Широкоступ» компанія з допомогою науковців хоче вирішити кілька важливих питань, як-от: стримання розвитку ерозійних процесів на орних землях, зменшення забруднення довкілля пестицидами, збереження й примноження видового різноманіття корисних комах й ентомофагів. Головна ідея проекту — за допомогою доступних прийомів і заходів довести можливість і ефективність сталого розвитку на орних землях власними силами аграрного господарства за прийнятних фінансових витрат.

«Наше господарство обробляє близько 3 тис. га. Переважна частина оброблюваних площ розміщена на рівнинній місцевості й лише два поля мають схили різної крутизни. На цих ерозійно небезпечних ділянках разом із компанією Syngenta та вітчизняними науковцями України ми здійснили комплекс заходів для протидії руйнуванню родючого шару ґрунту. Завдяки цьому ми зменшили втрати органічної речовини, поліпшили накопичення вологи у ґрунті й урожайність вирощуваних культур», — розповів Олександр Широкоступ, кандидат с.-г. наук, власник ФГ «Широкоступ». 

«Будь-який схил несе в собі потенційну загрозу водної або вітрової ерозії орного шару. Чи будуть процеси руйнування активними, залежить саме від діяльності людини», — наголосив науковий консультант проекту Олександр Іващенко, доктор с.-г. наук, професор, головний науковий співробітник ІБКЦБ НААН. 

Аби зупинити ерозію, спочатку слід домогтися того, щоб вода проникала у ґрунт, а не стікала його поверхнею. Для цього ділянки з поганою водопроникністю розпушують чизелем на глибину 40 см. Таким чином вдається зруйнувати плужну підошву, зменшити щільність ґрунту та змінити швидкістю руху води. Це перший крок до створення запасу вологи в ґрунті. Окрім цього, можливий варіант із проведенням щілювання – нарізання щілин упоперек схилу глибиною понад 40 см. Сіяти також потрібно лише впоперек схилу, й бажано культури суцільного способу сівби.

Наступним етапом боротьби з ерозією є відновлення запасів гумусу, завдяки збільшенню кількості органічної речовини. Ґрунтотворні процеси мають переважати руйнівні. 

Для цього варто регулярно вносити органічні добрива і загортати їх у орний шар, тобто трансформувати органіку в гумус, який є джерелом поживних елементів та добре утримує вологу. В найближчих планах ФГ «Широкоступ» — відновити вміст гумусу на еродованих ділянках до 3,5% для того, аби вирівняти родючість проблемних полів. 

Після перших років реалізації програми «План успішного зростання» її розширили й доповнили формуванням мікрозаказника для приваблення, збереження і розповсюдження корисних для людини комах. 

«За останні 15 років Syngenta ініціювала 4 глобальні програми з відновлення популяції комах-запилювачів», — розповів Крістіан Шлаттер, керівник відділу захисту насіння компанії Syngenta в Україні, Казахстані, Білорусі.

У 2018 р. ЮНЕП (Програма ООН з навколишнього середовища) ухвалила спеціальні рекомендації для всіх урядів та організацій щодо охорони й використання запилювачів як обов’язкову умову збереження біорозмаїття на планеті. Особливо цінними є одинокі дикі бджоли, джмелі, ентомофаги тощо.

На Землі існує понад 20 000 видів бджіл, переважна більшість яких веде усамітнений спосіб життя і є основними запилювачами квіткових рослин, зокрема й сільськогосподарських. Деякі з цих комах є унікальними для запилення культур, наприклад люцерни, яку не може запилювати свійська бджола. Для існування корисних комах потрібні місця для гніздування та кормова база. 

Тому створення мікрозаповідників — оптимальна форма збереження і збільшення різноманіття та чисельності комах-запилювачів. Виготовлення й встановлення штучних приманних гніздувань, сівба квітчасто-нектарного конвеєра, що постійно цвіте, потребують мінімальних затрат, однак суттєво збільшують розмаїття і чисельність корисної ентомофауни. За дотримання цих вимог чисельність запилювачів за 3–5 років зростає настільки, що окремі види (осмія руда, осмія рогата, бджоли-листорізи) можна використовувати в промислових масштабах на запиленні плодово-ягідних, кормових, олійних і овочевих культур без шкоди для їхніх популяцій у природних умовах.

Науковий консультант проекту, кандидат біологічних наук, Михайло Філатов, вважає, що такі проекти дають змогу комахам вижити за активної господарської діяльності людини. «Збільшення кількості комах-запилювачів сприяє збільшенню врожайності культур, — наголошує науковець. — Серед комах зустрічаються паразити-хижаки, які є природними регуляторами чисельності шкідників сільського господарства. Якщо такі ділянки розмістити біля полів — вони стануть свого роду резерваторами. У мікрозаказниках ми використовуємо приманкові штучні гніздування, де комахи можуть знайти місце для свого проживання, що різко збільшує їхню кількість. Такі ділянки є хоча й незначним, проте важливим внеском у збереження біорізноманіття». 

Маленькі мікрозаказники кожен аграрій може створити на території балок, ярів, меж, зон відчуження поблизу доріг — різноманітних ділянок місцевості, непридатних для сільгоспвиробництва.

Третім напрямом програми «План успішного зростання» у ФГ «Широкоступ» стало впровадження заходів зі зменшення пестицидного навантаження на навколишнє середовище та ефективнішого використання ЗЗР. «Залишки робочого розчину слід виливати не в ґрунт, а в відповідний випаровувач — резервуар, покритий спеціальною плівкою, яка знімається. Під дією сонячного проміння вода випаровується, а залишки пестицидів лишаються на дні плівки. Після цього, плівку з залишками здають на утилізацію спеціальній службі», — розповів Степан Деркач, менеджер з технологій внесення продуктів компанії Syngenta в Україні. 

З 2003 р. Syngenta в кооперації з американською компанією Hypro розробляє спеціальні розпилювачі для обприскувачів, які мають зменшити ризик знесення. Також у компанії впровадили сервіс із налаштування обприскувачів та навчання робочого персоналу правилам внесення засобів захисту рослин.