Банкопад в Україні: Чи закінчилася криза в банківській системі?

Україні триває банкопад. Тільки за минулий тиждень Нацбанк оголосив банкрутами ще дві фінустанови. Про це пише Finance.UA.

Так 15 вересня неплатоспроможним був визнаний “Інтеграл-банк”, а 17 вересня “Банк“Фінанси та Кредит”. У обидві установи введена тимчасова адміністрація.

“Інтеграл-банк” і “Банк” Фінанси та Кредит “- далеко не перші, хто потрапив” під ніж “НБУ. Якщо на початок 2 014 року ліцензію регулятора мали 180 банківських установ, то станом на 1 серпня 2015 до категорії платоспроможних регулятор відніс тільки 126 банків.

В даний час, за даними Фонду гарантування вкладів, у стані ліквідації перебуває 54 українських банки, в 9 фінансових установ введена тимчасова адміністрація.

Поки вдалося продати лише один неплатоспроможний банк – “АСТРА БАНК”. У ЗМІ також з’являлися повідомлення про те, що знайшовся покупець на 100% “Укргазпромбанку”, але поки він числиться у списку банків, які знаходяться в стадії ліквідації.

При цьому, судячи із заяв голови НБУ Валерія Гонтарєва, в банківському секторі “чистка” може продовжитися. “Коли ми говорили про відправлення 54 банків у Фонд гарантування вкладів, то це не означає, що вона (банківська система – ред.) повністю очищена. Але ми можемо говорити, що пройшли перший етап”, – сказала вона 27 серпня.

До цього 12 серпня Гонтарєва заявила, що регулятор розглядає 44 банки як непрозорі, і по ходу аналізу ця цифра може збільшитися. Заступник Гонтаревої Дмитро Сологуб, у свою чергу, вказав на те, що в Україні повинні залишитися тільки здорові банки. Сама ж реанімація банківської системи, за його словами, може початися тільки до другої половини 2016 року.

На думку економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, основна хвиля банкрутств закінчилася, але деякі банки ще можуть бути виведені із системи.

“Якщо не буде якогось витка негативного макроекономічного, то практично всі банки, які треба було вивести з системи, вже виведені. Якщо і будуть з’являтися неплатоспроможні банки, вони не будуть критичними для системи”, – сказав він, додавши, що мова буде, швидше за все, йти про невеликі “кишенькових банках”.

У той же час, багато експертів відзначають, що криза у банківській системі ще не закінчилася.

“Поштовхом до руйнування фінансової системи послужила девальвація національно валюти, яка в таких країнах, як Україна (зі слабкою національною валютою, експортно-орієнтованою і залежною від імпорту економікою) завжди веде до руйнування фінансового сектора”, – сказав екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко.

Він пояснив, що і банки, і їхні клієнти мали великі зобов’язання у валюті, а доходи в гривні і після різкої девальвації не змогли платити за своїми зобов’язаннями, що і призвело до кризи.

“У цій ситуації говорити про очищення, це не цілком відверта позиція. Це позиція, яка прикриває власні помилки, і крім як до розростання кризи, вона ні до чого не веде”, – сказав він.

Рефінансування банків, хто отримав, і хто буде платити за рахунками

НБУ виділяв і виділяє суттєві кошти для підтримки ліквідності банків.

Тільки в 2014 році НБУ видав 222,26 млрд грн кредитів “рефінансування”. З них половина (115,61млрд грн) – це довгострокові кредити (з терміном погашення понад 30 календарних днів). За той же період час банки повернули НБУ 189,43 млрд грн.

Загальна заборгованість банків за кредитами рефінансування з урахуванням попередніх років на 1 січня 2015 року становитимуть з 108,95 млрд грн.

З даних НБУ виходить, що найбільше “рефінансу” в 2014 році отримали державні банки, яким гроші були потрібні в основному для фінансування “Нафтогазу України”.

Приватним банкам регулятор допомагав справлятися з відтоком депозитів.

Більше за інших отримали найбільший банк країни – “ПриватБанк” (приблизно 20 млрд грн) “Дельта Банк” (більше 10 млрд. грн), Банк “Фінансова ініціатива” (8,3 млрд грн), “VAB Банк” (5,5 млрд грн), а також “Брокбізнесбанк” (2 млрд грн), “Укрбізнесбанк” (1,029 млрд грн).

Цього року Нацбанк значно скоротив обсяги рефінансування. Згідно з даними регулятора, кредити банкам строком понад 30 днів були надані в обсязі 5,3 млрд грн.

Найбільшими одержувачами стали: “Приватбанк” – 1,9 млрд. грн, “Укрексімбанк” – 1,6 млрд і банки “Фінанси та кредит” (974 млн грн).

При цьому так вийшло, що цілий ряд банків, які отримали “рефінансування” в цьому і минулому році в даний час визнані неплатоспроможними і в них або введена тимчасова адміністрація (“Дельта Банк”, “Фінансова ініціатива”, “Фінанси та Кредит” та ін.) або вони вже перебувають на стадії ліквідації (VAB Банк”, “Брокбізнесбанк”, “Укрбізнесбанк” та ін.).

І знову про виплати

Крім вантажу “рефінансу” на бюджет України лягає ще одна проблема – виплати вкладникам збанкрутілих банків.

Згідно із законодавством, всі вклади до 200 тис гривень вкладникам повертає Фонд гарантування вкладів.

На даний момент Фонд виплачує вклади клієнтам 31 банку.

Як повідомлялося, станом на 1 травня, Фонд виплатив вкладникам вже більше 21,2 млрд грн. Найбільш значні виплати проводилися і тривають по банках “Форум”, “Брокбізнесбанк”, “VAB-Банк”, “Надра” і “Імексбанк”. Але попереду ще виплати вкладникам такої великої фінансової установи, як “Дельта Банк” і багатьом іншим банкам.

Фонд гарантування вкладів фінансується фактично з двох джерел – регулярні збори з банків і бюджет країни. Саме на державу, як відзначають експерти, лягає основний тягар виплат по рахунках збанкрутілих банків.

При цьому експерти відзначають, що крім бюджету, на якого лягли “рефінансу” і виплати за вкладами, крах стількох банків також вдарив як по багатьом вкладникам, так і по клієнтах (юрособам) збанкрутілих фінансових установ. Що в свою чергу вдарило і по реальному сектору економіки.