Концерн "Авангард": камені спотикання аграрного бізнесу

Один із найбільших українських аграрних бізнесменів Олег Бахматюк вдається до спроб зберегти свій бізнес, що зазнає величезних збитків через падіння цін на нафту, високе боргове навантаження та втрату частини потужностей і земельних наділів на підконтрольній сепаратистам території. Про це пише "Дзеркало тижня. Україна".

Так, за перше півріччя 2015-го концерн "Авангард", що належить йому, зафіксував від'ємний фінрезультат на понад 150 млн дол. при 50-відсотковому падінні виручки від реалізації продукції. Нині менеджери Олега Бахматюка намагаються домовитися із "Сбербанком России" та "Дойче Банком" про реструктуризацію отриманих кредитів. Водночас інші кредитори намагаються стягнути заборгованість через суди.

Свого часу, в період бурхливого зростання бізнесу, для покриття потреби в дедалі більших позикових коштах Бахматюку довелося об'єднати агрохолдинги, щоб продемонструвати стрімке зростання масштабності свого бізнесу. Так, до складу агрохолдингу "Укрлендфармінг" (УЛФ), який на швидку руку зліпили із збиткових і дотаційних агрофірм, було введено публічний агрохолдинг "Авангард" з дуже "хорошою" звітністю. Непрямим підтвердженням розбіжностей між реальною й "журнальною" вартістю УЛФ може бути відмова найбільшої машинобудівної корпорації в Китаї SINOMACH завершити угоду з надання компанії Бахматюка інвестицій у розмірі 4 млрд дол. Подейкують, що відмова надійшла від китайців після проведеного інвестбанком Morgan Stanley due-dilligence (українське представництво очолює екс-міністр фінансів Ігор Мітюков).

Враховуючи випуск євробондів "Авангарду" на суму 200 млн дол., що перебуває в обігу, валове боргове навантаження куплених Бахматюком агрохолдингів ("Райз" і "Дакор Агро Холдинг" — 400 млн дол.), а також залишок за кредитом "Дойче Банку" і "Сбербанка" на більш як 200 млн дол., обсяг валютних боргів УЛФ на сьогодні становить мінімум 800 млн дол. Валовий борг компанії Бахматюк оцінює в 1,7 млрд дол., що означає наявність у компанії внутрішніх боргів ще як мінімум на 900 млн дол.

Тим часом виробничі потужності, з допомогою яких планувалося обслуговувати ці борги, і попит на продукцію УЛФ суттєво впали внаслідок анексії Криму та воєнних дій на території України. От як коментує цю ситуацію сам Бахматюк: "У Донецькому регіоні, Луганській області й Криму проживає 25% населення України. За рівнем споживання того ж яйця — це 37%. Через скорочення споживання супутніх виробництв — хлібопекарства, соусно-майонезного сегмента, морозива — просіли й ми".

Підкосили бізнес УФЛ і низькі ціни на енергоносії: одним з його основних заробітків були посіви кукурудзи (близько 3 млн т на рік), що стали нерентабельними. У США, де для переробки на біоетанол вироблялося понад 100 млн т кукурудзи, в результаті падіння цін на нафту утворився надлишок у 50–60 млн т, що обвалило ціни на цю культуру.

Те ж саме сталося і з цукровим бізнесом. Через падіння цін на нафту бразильські виробники, які раніше переробляли зібрану цукрову тростину на паливо, знову повернулися до виробництва цукру, дешевшого за буряковий.

На тлі такого падіння деякі кредитори вже звернулися в суди для стягнення заборгованості з агропідприємств Бахматюка. Щодо деяких із них уже винесено рішення, які вступили в законну силу. Так, Господарський суд Вінницької області виніс рішення про стягнення з ТОВ "Кристал" близько 43 млн грн. Аналогічне рішення прийнято і по ТОВ "Південтранзитсервіс-Агропродукт", з якого стягнуто майже 40,1 млн грн боргу. У рамках судових рішень уже накладено арешти на майно й рахунки деяких агрокомпаній Бахматюка. Відносно ПАТ "Браїлівське" недавно порушено справу про банкрутство, в рамках якого заявилися кредитори з багатомільйонними вимогами.

Міжнародні рейтинги "Укрлендфармінгу" агентство Fitch відкликало ще в березні цього року: він становив СС (висока ймовірність дефолту), що свідчить про слабку ліквідність підприємств і нездатність вчасно сплатити зовнішній борг. Хоча виплачувати борги компанія намагається й досі:
26 березня ц.р. УЛФ, попри фінансові складнощі, виплатив 27 млн дол. за єврооблігаціями. Кажуть, що кошти для цього платежу збирали зокрема і з допомогою "живого" тоді ще банку "Фінансова ініціатива".

При цьому ліквідного майна, якщо відмінусувати борги компанії, в аграрія не так уже й багато — за словами Олега Бахматюка, компанію "Авангард" він уже вважає втраченою. Погіршується й становище УЛФ. "Ми втратили насіннєвий, цукровий сегмент, дистрибуцію. Вони впали на 70% у cash flow, грошовий потік скоротився. Ми тепер виходимо з того, що маємо: з нульової ліквідності", — заявив в інтерв'ю для "Ліги" О.Бахматюк.

Відсутність живих грошей — загроза не тільки платоспроможності бізнесу Бахматюка, а і його земельному банку, який являє собою орендовані земельні паї. Не маючи можливості сплачувати паї та обробляти землі, УЛФ втрачатиме наділи, а разом із ними — і врожай. Сам Бахматюк уже очікує зниження валового врожаю на 10–15%. На цьому тлі досі нереалізованими залишаються плани з реструктуризації єврооблігацій "Авангарду" на 200 млн дол., які слід погасити в жовтні 2015 р.

За два місяці до погашення Бахматюк не лише не домовився з кредиторами, а й не зміг домогтися реструктуризації своїх боргів у двох найбільших банках-кредиторах — "Сбербанке России" і "Дойче Банку", які в середині 2011 р. відкрили УЛФ кредитну лінію на 600 млн дол. (з яких, за словами заступника гендиректора "Укрлендфармінгу" Ігоря Петрашка було виділено 500 млн, а погашено — близько 300 млн).

Річ у тім, що в забезпечення кредиту російського й німецького банків могли бути надані активи, які вже до цього було заставлено бізнесменом у своїх банках ("Фінансова ініціатива", "ВіЕйБі", "Глобус"), а також в інших фінустановах ("Юнікредит банк", "Райффайзен банк Аваль", Укрексімбанк, Ощадбанк). Отже, керуючись економічними й комерційними міркуваннями, провести реструктуризацію кредиту "Сбербанк" і "Дойче Банк" не можуть.

Однак, за даними DT.UA, менеджмент УЛФ не тільки веде переговори з київськими офісами "Сбера" і "Дойче" про реструктуризацію кредитів, також може йтися і про збільшення кредитного ліміту — в обмін на частину акцій компанії, які буде передано в заставу банкам. За інформацією наших джерел, для того, щоб продавити це рішення у головних офісах російського й німецького банків, пан Бахматюк у роботі з місцевими менеджерами не жалкує ні сил, ні коштів.

При цьому обізнані про перебіг переговорів фінансисти говорять, що ключові складнощі у відповідальних за реструктуризацію менеджерів і радників Бахматюка виникли з оцінкою активів компанії, під заставу яких видано кредит. Зокрема, інсайдери в компанії стверджують, що угоду з купівлі компанією Cargill частки в "Укрлендфармінгу" насправді оформлено як купівлю сільськогосподарської продукції (в залік сплачених Cargill за 5% в УЛФ 200 млн дол.). Коли про це довідалися в "Сбербанке России", то їхня позиція щодо реструктуризації боргів УЛФ серйозно посилилася.

От які коментарі направила прес-служба "Сбербанка" на адресу DT.UA: "У червні 2011 р. Ukrlandfarming PLC було надано синдикований кредит у розмірі 500 млн дол., організатором і банком-агентом, що здійснює управління кредитом, є Deutsche Bank AG. "Сбербанк" є одним з учасників. У забезпечення оформлено акції й поручительства основних компаній ULF в Україні, пакети акцій і поручительства холдингових компаній, включаючи Ukrlandfarming PLC Avangardco investments Ltd. Забезпечувальні договори укладено між компаніями групи і "Дойче Банк". На сьогодні синдикований кредит у дефолті. Кредитори синдикату аналізують ситуацію, пов'язану із заборгованістю Ukrlandfarming PLC. Домовленості про реструктуризацію боргу поки що не досягнуто".

Своєю чергою, в "Дойче Банку" коментувати відносини з Олегом Бахматюком відмовилися.

Заступник гендиректора "Укрлендфармінгу" Ігор ПЕТРАШКО в коментарі для DT.UA підтвердив факт ведення реструктуризаційних переговорів. "Ми справді ведемо переговори про реструктуризацію нашої заборгованості, зокрема і з "Дойче Банком" і "Сбербанком России", тому що наша компанія перебуває в складній ситуації через те, що всі наші суттєві сегменти на внутрішньому ринку впали. В "Сбербанке России" (його московському офісі) виставили непомірні умови, вимагаючи негайного повернення всіх 200 млн заборгованості, що залишилася. Але, по-перше, це нереальні вимоги, адже нині жодна компанія в Україні — ні МХП, ні "Кернел", ніхто — повернути такий кредит не може одноразово. А по-друге, є зовсім неконструктивний політичний підхід, що просто заганяє нас у безвихідь, але ми ведемо з ними переговори. Ми ведемо нормальну дискусію про подовження цієї та інших кредитних ліній, і я впевнений у тому, що ми знайдемо рішення", — повідомив він.

Тим часом в експертів ринку є сумніви щодо цього, а голова НБУ Валерія Гонтарева недавно заявила, що Бахматюк разом із кількома іншими бізнесменами відповідає за отриманими його банками кредитами Нацбанку всім своїм майном. І кошти, що вивільнилися після реструктуризації боргу, мають піти саме на ці виплати. У Фонді гарантування вкладів DT.UA повідомили, що корпоративні права компаній Бахматюка, які перебувають у заставі в банків-банкрутів, буде продано після їх оцінки. За інформацією ФГВФО, зобов'язання "ФІ" оцінюються в 15,2 млрд грн, з яких заборгованість перед НБУ — 9,6 млрд. А "ВіЕйБі" при загальних зобов'язаннях на 18,2 млрд грн винен Нацбанку 5,2 млрд.

Через активне інсайдерське кредитування компанії аграрного бізнесмена заборгували його банкам — як "Фінансовій ініціативі", так і "ВіЕйБі" — серйозні гроші. Тим часом у ЗМІ вже публікувалася інформація, яка свідчить, що отримані від IPO компанії "Авангард" 200 млн дол. могли спочатку використати для купівлі акцій банку, а потім вивести на компанії, що належать агробарону, у вигляді кредитів.

Правоохоронці на це поки що ніяк не відреагували, але згаданий вище борг стає каменем спотикання для аграрного бізнесмена. Адже якщо НБУ добможеться повернення виданого банкам Бахматюка рефінансування, а Фонд гарантування вкладів — продажу заставлених у банках-банкрутах активів УЛФ, то бізнес-імперії, яка будувалася більше на амбіціях, ніж на реальній економічній доцільності й можливостях, може загрожувати колапс. Так що запитання, чи зможе вижити піраміда Бахматюка в нинішніх економічних умовах і чи готові кредитори на реструктуризацію величезного боргу, залишається відкритим.