Мегахолдинг для президента: як збираються об'єднати «Нафтогаз» із Ощадбанком

Задля посилення контролю над фінансовими потоками найбільших держкомпаній і банків, в оточенні Петра Порошенка обговорюють можливість створення нового «корпоративного монстра» - про це пише Forbes Україна.

Міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус, що отримав портфель в уряді Арсенія Яценюка за квотою пропрезидентської парламентської фракції «Блок Петра Порошенка», лобіює створення публічного акціонерного товариства «Укрхолдінг». Нова компанія, за задумом міністра, повинна покращити якість управління найбільшими господарюючими суб'єктами держсектору економіки і підвищити їх ефективність.

У новій структурі хочуть об'єднати 12 компаній і банків, непідконтрольних зараз МЕРТ. Серед них: «Нафтогаз України», «Укргідроенерго», «Турбоатом», «Надра України», Ощадбанк, Укрексімбанк, Родовід Банк. Передбачається, що найбільші держкомпанії і банки в структурі «Укрхолдингу» будуть підпорядковані безпосередньо Кабміну. Керувати «Укрхолдінгом» буде глава правління. Його кандидатуру на затвердження уряду має подавати наглядова рада, у складі якої − по одному представнику від Кабміну, МЕРТ і Адміністрації президента, а також чотири члени від урядового Комітету з призначенням керівників особливо важливих для економіки підприємств.

Відповідний проект постанови Кабміну (копія є в розпорядженні Forbes) МЕРТ підготував у серпні, а направив на узгодження в профільні міністерства через місяць, наприкінці вересня. У список адресатів потрапили: Мінфін, Міненерго, Мінінфраструктури, Мін'юст і Фонд держмайна. «Очевидно, Абромавічус усвідомлював ризикованість своєї ініціативи, яка більше схожа на авантюру і провокацію, ніж на реальні плани, тому й затягував із розсилкою», − поділився з Forbes співрозмовник у ФДМ.

У Мін'юсті звернули увагу, що створення «Укрхолдингу» суперечить низці вимог українського законодавства, тому ідея МЕРТ «вельми сумнівна і призведе до серйозних правових і корпоративних конфліктів». Зокрема, передання «Укрхолдингу» акцій «Нафтогазу» загрожує НАК дефолтом. Це суперечить домовленостям «Нафтогазу» з власниками єврооблігацій про реструктуризацію боргу на $500 млн, яких було досягнуто в 2009 році. Ці домовленості підтверджені держгарантіями, наданими Кабміном за зовнішніми запозиченнями НАК. Їх умови забороняють операції з акціями «Нафтогазу» (продаж або передачу в управління) до повного розрахунку з кредиторами. Інакше останні можуть вимагати дострокового погашення боргу НАК і в разі відмови з виплати оголосять дефолт компанії.

«Ідея виведення компаній паливно-енергетичного комплексу в окремий холдинг, підлеглий безпосередньо Кабміну, вкрай небезпечна і контрпродуктивна», − підтвердив Forbes Володимир Демчишин, міністр енергетики та вугільної промисловості. Він прогнозує, що в середньо- і довгостроковій перспективі Міненерго «дійсно перестане безпосередньо управляти підприємствами галузі й відповідатиме виключно за політику в цій сфері». Але для цього чиновникам ще необхідно провести організаційну роботу: підготувати і прийняти необхідну законодавчу базу, сформувати конкурентне середовище і провести приватизацію.

Найближчим часом, за словами Демчишина, уряд повинен сконцентруватися на стабілізації енергетичної сфери та захисті енергетичної безпеки країни. «Тому Міненерго проти будь-яких проектів, які під виглядом реформ реалізують перепідпорядкування держпідприємств. Держпідприємства енергетичної сфери необхідно реформувати, очистити від корупції і підготувати до корпоратизації, а не передавати з рук у руки», − підсумував міністр.

Незважаючи на конфлікт інтересів, Абромавічус налаштований рішуче. Для обговорення протиріч він скликав 22 вересня в МЕРТ нараду за участю представників органів виконавчої влади, яким зараз підпорядковані госпсуб'єкти, що претендують на об'єднання під дахом майбутнього «Укрхолдингу». Ідея створення такої керівної держкомпанії поки що не отримала широкого суспільного резонансу.

Держбанкам із наведеного в проекті постанови МЕРТ списку, в які Forbes звернувся за коментарем, про подібні плани відомо не було. Почувши подробиці, в Родовід Банку Forbes сказали: «Абсолютно не зрозумілі реальні цілі й механізми управління таким «корпоративним монстром». Таке враження, що ініціатори створення «Укрхолдингу», зібравши під одним дахом абсолютно різні види бізнесу, хочуть заплутати те, що було відносно зрозуміло. Фактично питання зводиться до перепідпорядкування госпсуб'єктів і, звичайно ж, до роздачі «великих портфелів» потрібним людям».

У разі економічної доцільності створення такого об'єднання природніший вигляд мала б його організація в системі ФДМ, для якого управління держмайном − основна функція, зафіксована в законі «Про Фонд державного майна України». Не виключено, що за ідеєю організації «Укрхолдингу» ховається глобальна мета − тіньова приватизація привабливих госпсуб'єктів.

Передання держпакетів акцій компаній у структуру «Укрхолдингу» може призвести до втрати акціями статусу державних. Для цього знадобиться кілька судових рішень, якими акції держкомпанії будуть визнані приватною власністю. У результаті акції залишаться в структурі держхолдингу, але на них більше не поширюватимуться норми національного законодавства про захист держвласності. А значить, компанії стануть вразливими для банкрутства або арешту їхнього майна.

Подібний прецедент уже є. Навесні-влітку 2013 року компанії «Укртрансгаз» і «Укргазвидобування» зі структури НАК «Нафтогаз України», якими в той час управляли топ-менеджери, близькі до власника Group DF Дмитра Фірташа, ініціювали судові розгляди з материнською компанією. У результаті за короткий проміжок часу з'явилося кілька судових рішень господарських та адміністративних судів, згідно з якими акції «Укртрансгазу» і «Укргазвидобування» втратили статус державних і були визнані приватними. Тому норми законів про управління об'єктами держвласності відносно даних компаній більше не використовуються.

«Ці судові рішення вельми сумнівні, особливо враховуючи період і терміновість їх прийняття − три інстанції за два місяці. Але вони досі не скасовані і залишаються в силі», − зазначає співрозмовник Forbes, знайомий із ситуацією.

Очевидно, аналогічні дії можна повторити в глобальнішому масштабі. Корупцію в українській судовій системі, ручне управління судами закордонні інвестори продовжують вважати найбільш актуальними проблемами, які заважають ринковим реформам і притоку капіталу в розвиток економіки країни. А значить, існує ризик, що «Нафтогаз» або Ощадбанк стануть приватною власністю створеного ПАТ «Укрхолдінг». На них перестане поширюватися законодавство про захист державного майна: вони будуть відкриті для рейдерських атак і недружніх поглинань.

Опитані Forbes чиновники в Кабміні вважають, що автором ідеї створення «Укрхолдингу» може бути зовсім не Абромавічус. Хто може бути зацікавлений у подібній перспективі? «Тут вгадується почерк Ігоря Кононенка, першого заступника голови фракції «Блоку Петра Порошенка», одного з давніх бізнес-партнерів глави держави», − припускають опитані чиновники. Кононенко у розмові з Forbes таку версію спростував, назвавши її нездійсненною.