Стимулювання обленерго: інвестуємо в розвиток чи в олігархів?

Журналістка Наталія Дегтяренко Центру досліджень енергетики досліджувала, як ще можна збагатити власників вертикально-інтегрованих холдингів за гроші споживачів…

У серпні 2015 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), внесла зміни до постанови «Про встановлення параметрів регулювання, які мають довгий термін дії, для цілей стимулюючого регулювання». А вже 18 листопада 2015 р. голова НКРЕКП Дмитро Вовк презентував план: «Як стимулююче тарифоутворення може змінити ринок електроенергії в Україні». Однак і ця, й попередня презентація голови НКРЕКП викликали досить велику кількість зауважень у експертному середовищі. Саме тому обговорити проблемні питання впровадження стимулюючого тарифоутворення в енергетиці України вирішили 27 листопада 2015 р. в Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

До участі у дискусії були запрошені народні депутати, представники органів державної влади, підприємств, установ, організацій енергетичної галузі, громадських організацій, експерти в галузі енергетики та ін. Зразу зауважу, що цей захід вже традиційно проігнорували самі ж представники НКРЕКП, а Міненерго було представлене в особі начальника відділу фінансового моніторингу та аналізу паливно-енергетичних ринків Департаменту економіки та фінансів міністерства енергетики та вугільної промисловості України Софії Угрюмової, яка, нажаль, була неспроможна дати відповідь на жодне експертне запитання, що виникало в ході обговорення.

Що було?

Ринок електроенергії - другий за значенням для енергетики України з річним обсягом реалізації 200 млрд кВт-год (перший - газовий). Але по втратах енергоресурсів він впевнено посідає перше місце. Річний обсяг купівлі-продажу електроенергії на оптовому ринку електроенергії (ОРЕ) складає близько 200 млрд кВт-год, а щорічні втрати при цьому в середньому - 35 млрд кВт-год. Вартість ТВЕ в магістральних електромережах «Укренерго» враховується при визначенні ціни ОРЕ (ДП «Енергоринок») виходячи з фактичних обсягів витрат.

ПАТ «Укренерго» (як державна монополія) має преференції у розрахунку технологічних витрат, а це протирічить базовим європейським принципам пропорційності. Відшкодування вартості ТВЕ в мережах обленерго: споживачі І класу (більше 27,5 кВ) відшкодовують ТВЕ в мережах І класу; споживачі ІІ класу (менше 27,5 кВ) відшкодовують ТВЕ в мережах І та ІІ класів. Також передбачене коригування роздрібних тарифів із застосуванням коефіцієнтів ТВЕ, розрахованих за фактичними обсягами переданої електроенергії.

Основна причина втрат полягає у фізичному зносі як самих мереж, так і застарілого обладнання. Крім того, значна різниця у втратах при транспортуванні відбувається ще й через незрозумілі підходи з боку державних органів.

Один з них - методика розрахунку втрат компаній-обленерго, яку затвердило Міненерго. Відповідно до неї, компаніям нараховують «технологічні витрати електроенергії» (ТВЕ), що становлять від 14% до 24% в залежності від структури мереж обленерго (данні ВАТ «ЛьвівОРГРЕС»). При цьому з 2010 по 2015 роки, отримавши розрахунки від обленерго, Міненерго без жодних вагань їх затверджує, а облгазам скорочує на 40-60%?! До того ж наполягає, що це ніщо інше, як турбота про споживачів…

Зараз всі «вертикально-інтегровані холдинги» України – вони ж обленерго (37 постачальників по регульованому тарифу) належать шести власникам й лише чотири з них контролюється державою (ВАТ «Запоріжжяобленерго», ВАТ АК «Харківобленерго», ПАТ «Хмельницькобленерго», ВАТ «Тернопільобленерго»).

Досі Нацкомісія встановлювала тарифи для обленерго за принципом «витрати + ». Тобто прибуток обленерго – це фіксований відсоток від операційних витрат. Це аж ніяк не сприяє зниженню витрат, оскільки прибуток за методикою «витрати + » не залежить від ефективності роботи компанії, але прямо залежить від можливостей компанії обґрунтувати свої витрати. Тому НКРЕКП щороку для обленерго переглядає тарифи, а за таких умов ні про яке довгострокове планування розмова не ведеться.

Що буде: версія НКРЕКП…

Отже з 1 січня 2016 р. стимулююче тарифоутворення буде застосоване до шести обленерго («Дніпрообленерго», «Київобленерго», «Львівобленерго», «Вінницяобленерго», «Прикарпаттяобленерго», «Кіровоградобленерго»), що продають та транспортують електроенергію промисловим та побутовим споживачам та не мають заборгованості перед ДП «Енергоринок» по платежах від споживачів. Їм збільшать тариф на суму витрат, які необхідні для модернізації мереж та скорочення втрат при транспортуванні електроенергії. В тарифі також передбачена рентабельність на рівні 5% від вартості їх активів. А вже до 2020 р. НКРЕКП планує перевести на стимулююче тарифоутворення близько 40 енергопостачальних підприємств.

Також програмою передбачено, що від 50% до 75% дохідних коштів компанії зобов'язуються реінвестувати у власну інфраструктуру. Дохід на «новий інвестований капітал» прийнятий на рівні 14,79% від вкладених коштів (розрахунок здійснений у 2012 - 2013 рр.). А з 2017 р. відшкодування операційних витрат компаній буде скорочуватися на 1% на рік.

Нацкомісія переконана, що всі ці заходи відкриють шлях до нових інвестицій у сферу електроенергетики по принципу: більше вкладеш – більше отримаєш, та стимулюватиме енергокомпанії у наданні більш якісних послуг споживачам та до більш ефективної роботи.

Що буде: реальність

Базовий принцип RAB-тарифоутворення/регулювання – Regulatory Asset Base - регульована база інвестованого капіталу, яка передбачає зростання доходу залежно від розмірів інвестування. Це об’єктивна та справедлива дохідність на вкладений (інвестований) капітал. А запропонована НКРЕКП модель цього не забезпечує. Більш того, відповідно до прийнятої НКРЕКП дохідності на «новий інвестований капітал» (14,79%), жоден інвестор, акціонер та будь-яка адекватна людина, що вміє рахувати (акціонер – Авт.), не згодиться вкладати кошти під 14,79% у гривні. Йому краще покласти ці гроші в банк та отримати прибуток. Отже, зовнішніх інвестицій, на які так розраховує пан Вовк, марно сподіватись!

Але Нацкомісія дозволила переоцінити стару базу активів, що збудовані ще за радянських часів за рахунок тарифних коштів, й забезпечила для них ще й 5% рентабельність. Неймовірно! Але НКРЕКП відверто пропонує переоцінити старі активи компаній за ціною рідкісного антикваріату. Й більш того - закласти це споживачеві в тариф! Як результат - обленерго мають отримати багатомільярдні кошти, які не будуть реінвестувати під 14,79%. Крім того, згадайте, Нацкомісія зобов’язала компанії до обов'язкових реінвестицій від 50% до 75% чистого прибутку. Ось саме таким бачить НКРЕКП стимулююче тарифоутворення.

На відміну від нього, в справжньому RAB-регулюванні – акціонери самі визначають, який об’єм коштів й куди їм вкладати. Логічно припустити, що акціонери, у ході примусових реінвестицій чистого прибутку, будуть намагатись максимально вивести кошти з компаній. Отже, виходить, що НКРЕКП, в першу чергу, стимулюватиме «відмивання» коштів через тендери та «проведення готівки» через інвестиційні програми.

Модель Нацкомісії аж ніяк не може зацікавити та заохотити інвесторів. Це завуальоване, але звичайнісіньке підвищення тарифів для споживача - +0,35 грн та отримання компаніями прибутків у розмірі 12 млрд гривень. А отже ми знову повертаємось до того, що державні чиновники у НКРЕКП та у Міненерго намагаються знову й знову «позатикати дірки» коштом простих громадян.

Більш того, перед камерами вони наполягають на необхідності викорінення перехресного субсидування, а самі впевнено по накатаній доріжці продовжують нарощувати сильно вподобану, гарно напрацьовану та вкрай корумповану схему перехресного субсидіювання в дотаційному сертифікаті із гаманців пересічних громадян.

Чим серце заспокоїться?

Всі учасники дискусії прийшли до висновку, що стимулююче тарифоутворення повинно впроваджуватись, але з урахуванням всіх спірних питань. На думку галузевих експертів, необхідно зробити все можливе, щоб ідея RAB-регулювання не була дискредитована. НКРЕКП повинна переглянути своє рішення та встановити компаніям справедливу норму доходності на новий капітал на рівні не менше 20% на перший регуляторний період. Відповідно дохідність по старій базі буде знижена, або ж буде знижена сама база.

Споживач, у свою чергу, через кілька років почне отримувати по-справжньому якісні послуги (середній показник часу відключення від споживання електроенергії не буде перевищувати 150 годин на рік для міста та 300 годин на рік для сільської місцевості). Оновиться мережева інфраструктура, а мережі будуть без проблем підключати нові об'єкти/підприємства/будинки.

Через декілька років припиниться зростання доходів обленерго за рахунок глобальних інвестицій, крім того, знизяться виплати на операційні витрати, а також знизиться тариф для споживачів. Й можливо нарешті в Україні з’явиться закон «Про Регулятора» і НКРЕКП зможе штрафувати компанії на суму до 5% від її річного доходу, або взагалі скасувати їй стимулююче регулювання, якщо обленерго не буде виконувати вимоги регулятора по якості, зниженню втрат та відсутності боргів у розрахунках за електроенергію.

На думку виконавчого директора інвестиційної компанії «Конкорд Капітал», екс-члена НКРЕКП Андрія Геруса, який запропонував своє бачення української моделі RAB-регулювання, нормальна європейська практика, закріплена в директивах ЄС, передбачає створення рівних умов для інвесторів. Це передумова для розвитку різних сегментів енергоринку. Але при сформованій в Україні моделі створюються тепличні умови для одних, в той час, як іншим світять тільки збитки:

«Європа немає єдиної уніфікованої RAB-моделі. Кожна країна враховувала свою специфіку. В Україні до таких особливостей можна віднести: приватизацію; тендери; важкий фінансовий стан споживачів; слабку економіку, яка різко змінила структуру за останні 25 років; зниження споживання електроенергії, багато активів обленерго просто не потрібно відновлювати, вони не затребувані; приєднання нових споживачів – коштом цих же споживачів; концентрація обленерго у вузької групи бізнесменів-олігархів…»