Як банки почали витягувати гроші у клієнтів

Finance.ua пише, що криза стимулює винахідливість банків, і ті вигадують нові способи заробляти на клієнтах. УкрСиббанк, наприклад, нещодавно ввів комісію за невдалу спробу зняття готівки з картки банку в будь-яких банкоматах. Платіж у розмірі від 5 до 7 грн. (залежно від типу тарифного пакету) стягується починаючи з другої невдалої спроби, якщо отримання коштів неможливе через нестачу грошей на рахунку. Таке нововведення не єдине на ринку.

Найбільшу частку комісійних доходів банкірам традиційно приносить розрахунково-касове обслуговування бізнесу та громадян (зарплатні проекти, грошові перекази фізосіб, поповнення або зняття коштів з рахунків, інтернет-банкінг і т. і.). Саме з цими послугами і пов’язана більшість нововведень. Так, майже всі фінустанови вже стали брати комісію за поповнення клієнтом власного поточного або карткового рахунку. Вона складає в середньому 1-1,5% від суми поповнення, якщо клієнт вносить кошти через касу банку або інтернет-банкінг. За поповнення картки через термінал самообслуговування доводиться платити 1-3 грн. Зросли тарифи і за зняття готівки в банкоматі: отримання власних коштів тепер обходиться в 1-3% від суми, кредитних – 4-6%. Причому комісії беруть не тільки за зняття грошей з особистих карток, але також із зарплатних і соціальних.

Багато фінустанов почали брати плату за повернення картки клієнта, забутої в банкоматі іншого банку (100-150 грн.). Також з’явилися комісії за невикористання кредитної карти. Фінустанови стали активніше заробляти на наданні нестандартних послуг – продажу залізничних квитків, квитків на культурні та спортивні заходи.

«Якщо раніше банки конкурували в тому, чи є у них комісія за РКО чи ні, то тепер вони змагаються в розмірі відсотка комісії за фінансові послуги», – розповідає виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. Введення тих чи інших комісій банки зазвичай не афішують. Клієнти часто дізнаються про зміни постфактум, вже після того, як кошти були списані з рахунку.

Якщо новий регулярний платіж не перевищує 2-3 грн., шум зазвичай не піднімають. Хоча при активному користуванні банківськими послугами з таких «копійок» може набігати 100-200 грн. щомісяця. «Банку достатньо опублікувати рішення про підвищення тарифу або введення нової комісії на своєму сайті. Це буде означати, що його клієнти автоматично ознайомилися з новими умовами. А далі, якщо клієнт з чимось не згоден, у нього два шляхи: або розірвати договір з банком, або вирішувати проблему в судовому порядку», – говорить старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери», адвокат Ростислав Кравець.

Чинне законодавство не обмежує кількість і розмір банківських комісій. Згідно із Законом «Про банки і банківську діяльність» фінустанова «самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги». Єдина комісія, яка заборонена в нашій країні, – за дострокове погашення кредиту.

У Нацбанку повідомили, що в договірні відносини між клієнтом і банком регулятор не втручається, оскільки це питання конкуренції. Якщо клієнта щось не влаштовує, він завжди може змінити фінустанову. Така безкарність дозволяє банкам легко залізти в кишеню клієнтам.

На початку року, наприклад, Укргазбанк ввів комісію 30% при розрахунках гривневими картами за кордоном, а також при знятті готівки за межами України. Такий крок він кваліфікував як «одностороннє дію» і не вважав за потрібне поінформувати про нього власників карток за допомогою sms-банкінгу. Правда, фінустанова відмінило драконівську комісію менш ніж через місяць.

Але найчастіше введенням комісій зловживають проблемні банки. За словами Ростислава Кравця, коли Західінкомбанк, що нині ліквідується, став зазнавати труднощів з ліквідністю, він ввів комісію за видачу депозитних коштів у розмірі 50% від суми вкладу. На схожі хитрування пускалися та інші нинішні банки-банкрути.

«Будь–який проблемний банк може ввести зручну для нього, але абсолютно незаконну по відношенню до клієнта комісію. І поки людина в судовому порядку буде домагатися справедливості, власники фінустанови можуть безкарно вивести кошти», – стверджує Ростислав Кравець.

Прецеденти скасування банківських комісій регулюючими органами все ж траплялися. «Ринок контролюється Антимонопольним комітетом України та товариством захисту прав споживачів. Ці організації регулярно проводять перевірки в банках», – розповідає директор департаменту маркетингу і сегментів UniCredit Bank Дмитро Коваленко.

Влітку 2010 р, наприклад, АМКУ змусив Ощадбанк відмовитися від 2% -ної комісії за прийом платежів на користь ГУ МВС України в Києві, яка стягувалася при оплаті збору за зміну паспорта, прописки, проходження техогляду і т.і. Але подібні випадки – велика рідкість.

Банкіри говорять, що в наступному році тарифи продовжать підвищуватися. Але розходяться в оцінках, наскільки серйозним може бути подорожчання. Одні стверджують, що вони виростуть не більше ніж на 5-10%, оскільки рівень розвитку технологій у галузі дозволить мінімізувати витрати, пов’язані з людським фактором. Інші кажуть, що розцінки на банківське обслуговування підвищаться на 20-25%. З’являться і нові види комісій.

«Активізується інтернет- і мобільний банкінг, операції на ринку цінних паперів і валютному. У зв’язку з цим частка комісійних доходів у загальній структурі доходів банківської системи буде поступово збільшуватися», – вважає Олена Коробкова.

Банкіри почнуть заробляти по-європейськи

Розмір комісійних практично не залежить від валютних і кредитних ризиків, а значить, збільшуючи їх частку в доходах, банк забезпечує свою фінансову стійкість. «В умовах скорочення обсягів кредитування, погіршення якості обслуговування боргів і, отже, зменшення процентних доходів банки змушені шукати шляхи збільшення інших доходів», – говорить начальник відділу управління активами і пасивами та контролінгу казначейства АТ «ОТП Банк» Назар Одинаєв.

За 10 місяців 2015 комісійні доходи банків зросли до 23,8 млрд грн. (13,8% у загальному обсязі прибутку). За аналогічний період минулого року цей показник становив 22,5 млрд грн. (12,9%). На перший погляд, зростання незначне. Але варто враховувати, що загальний дохід банків за цей час знизився з 174,7 млрд до 172,3 млрд грн, а процентний дохід впав з126,2 млрд до 122,9 млрд грн.

У великих вітчизняних фінустанов розміри комісійних доходів у загальній структурі доходів знаходяться в діапазоні 20-25%. Але це далеко не межа: на європейському ринку цей показник досягає 40-50%. Адже іноземні банки звикли заробляти саме на обслуговуванні клієнтів, оскільки ставки за кредитами там досить низькі. За оцінками фінансистів, для українських банків оптимальний показник становить 30%.