Звіт Укрзалізниці: красиві картинки, які нічого не означають

Наприкинці 2016 року Голова правління ПАТ “Українські залізниці” Войцех Балчун проінформував про результати роботи підприємства за рік. Що означають цифри на табло і чи є підстави для оптимізму – розбиралася комнда “Zалізниця без корупції”.

1. Фінансово-економічні показники:

Укрзалізниця дійсно покращила свої фінансові показники порівняно з попередніми періодами. Але зробила вона це здебільшого, все ж не за рахунок реформ, а за рахунок споживачів.

В 2016 році залізниця додатково отримала 7 мільярдів гривень за рахунок підвищення тарифів на перевезення. Як результат підприємство змогло підняти заробітну плату працівникам і скоротити майже на 5,5 мільйрдів зовнішню заборгованість. Тепер вона складає трохи більше 40 мільярдів гривень.

Іще один міф, який дуже часто розкручують довкола залізниці – її прибутковість. Всі пам’ятають, що минулого року рівень збитків сягав 4 мільярди гривень. Тепер же ми бачимо цифру в 300 мільйонів гривень прибутку. Чи означає це, що підприємство стало працювати краще?

Тут варто пригадати притчу, яку часто використовують ті, хто спеціалізується на децентралізації. Притча про хорошого і поганого мера – перший з них виконував не всі обіцянки і вирішував проблеми людей вибірково, а в кінці року заявив, що в казні залишилися гроші. Другий намагався максимально віришити проблеми свого міста, йшов на поступки, і в результаті місто в кінці року залишилося з боргами. То хто ж з них поганий мер?

Суть цієї історії полягає в тому, що наявність прибутку на кінець року не є секретом успіху. Потреби залізниці завжди будуть більшими ніж її можливості. Так само як жоден мер не зможе вирішити всіх проблем свого міста, так і жодне керівництво залізниці не зможе вирішити всі проблеми підприємства. Питання лише в тому наскільки якісно це керівництво витрачає наявні ресурси.

Насправді розмір прибутку Укрзалізниці нічого не означає, а має значення тільки те наскільки якісно були витрачені кошти, отримані компанією протягом року від споживачів. Чи використані ці кошти на покращення якості послуг. Чи стала залізниця технологічно кращою ніж раніше.

2. Капітальні інвестиції:

Інформація про ремонт 2000 пасажирських вагонів варто спримати більш стримано ніж хотілось би. Адже як можна зрозуміти зі звіту це не капітальні ремонти і скоріш за все вони не торкнулися салонів купе. Інформація про придбані 9 вагонів дуже сильно змазує картинку, адже це тільки один новий поїзд. Реальна потреба в оновленні пасажирського рухомого парку в рази вища і говорити про успіх не доводиться.

Ситуація з локомотивами іще гірша. Адже більш як з 7000 ремонтів тільки 56 припадає на капітальний ремонт. Решта це деповські поточні ремонти в обсязі ПР-1, ПР-3, які мають “підтримати на ходу” те, що мабуть вже і не повинно ходити.

Згідно консолідованого плану Укрзалізниці на 2016 рік 95,7% рухомого складу перебувають в зношеному стані. Зокрема залізниця має 461 несправний електровоз, 868 несправних тепловозів і 83 несправних дизель-поїзди. Та й більшість з тих 2200 локомотивів, які знаходяться в експлуатації також вичерпали свій термін придатності. Тож цифра 56 виглядає дуже непомітно на цьому фоні.

Дійсно позитивним сигналом є те, що залізниця цього року почала закуповувати нові вантажні вагони. 1020 вантажних вагонів залізниці мають поставити українськи виробники з Кременчука, Дніпра і Києва.

Звичайно це тільки один мільярд гривень, а оновлення рухомого парку потребує десятків мільярдів але на цьому фронті ми побачили хоч якесь зрушення і це добре для економіки всієї країни.

Відромонтований та запущений поїзд Skoda явно псує всю картину. Адже ці поїзди з’явилися в Україні менше 10 років тому, і якщо ми вже звітуємо про те, як героїчно їх ремонтуємо, то це не зовсім добрий сигнал.

3. Прийнята стратегія:

Взагалі то звітувати про прийняту стратегію досить дивно. Але поглянемо на ті цифри, які вже мають щось спільне з якісними перетвореннями залізниці.

108 мільярдів гривень за 5 років. Тобто 21 мільярд гривень на рік. Як би не солодко виглядали ці цифри але таких грошей у залізниці насьогодні немає. Тож ми отримуємо 2 варіанти: або підвищення тарифів на 35-40% або подальше кредитування і так сорокамільярдного боржника. Можливий іще якийсь середній варіант між першим і другим, коли тарифи підвищаться не так стрімко, а в борг доведеться брати не так багато.

Як би там не було, поки ми не отримали жодної інформації про те, а чи збирається залізниця економити ті гроші, які вже має і витрачає щороку, зокрема і на корупцію. Мова йде про суму близько 20 мільярдів гривень, які витрачає УЗ на закупівлі без урахування палива і електроенергії

Реформа закупівель залізниці могла би бути серйозною підтримкою оновлення рухомого складу. Могла би, але чомусь поки не стала.

4. Прогноз на 2017:

Вже цього року залізниця збирається купити в 9 разів більше вантажних вагонів. Можливо це нарешті вирішить проблему вічного незабезпечення порожніми вагонами комбінатів і зерносховищ. А то якось дивно виходить – обсяги перевезень щороку зменшуються, а дифіцит вагонів тільки зростає.

12 тепловозів і 50 пасажирських вагонів звичайно суттєво картину не змінять. Та поки і не зрозуміло звідки ті 12 тепловозів мають з’явитися, адже в Україні зараз на підконтрольних територіях не залишилося жодного функціонального локомотивобудівного заводу, який би за останні 30 років випустив бодай один локомотив.

Закупівля тепловозів виробництва інших країн навряд чи кращий вихід. Розгортання ж свого виробництва потягне не на один рік і не один мільярд гривень. Та і поки далі перемовин в цьому напрямку справи не рушили. Тож скоріше за все 12 нових тепловозів в 2017 році в Україні можуть не з’явитися.

Завершити хотілось би тільки на позитивній ноті (все таки свята): залізниця буде змінюватись і ставатиме кращою і можливо навіть переможе корупцію. І станеться це зовсім не через кадрові перестановки на Укрзалізниці, а завдяки тому, що українці готові контролювати свої підприємства і перевіряти куди витрачаються їх гроші. Саме це і відрізняє розвинене суспільство від країн третього світу…